У березні – квітні 2011 року, Українська бібліотечна асоціація (УБА) за проектом «Організація доступу до інформації органів державної влади України в бібліотеках» провела дослідження ефективності діяльності Пунктів доступу громадян до офіційної інформації (ПДГ) в бібліотеках України спрямоване, передусім, на визначення шляхів подальшої розбудови діяльності пунктів доступу та покращення їх роботи.
Для цього було розроблено спеціальну анкету (текст анкети додається), та розповсюджено її серед учасників мережі за допомогою електронної розсилки.
Інформація про проведення дослідження, була також виставлена на мереженому ПДГ блозі, що розташований на сайті УБА.
Умовно, запитання анкети можна поділити на блоки
Перший блок – базова інформація – відомості про бібліотеку. Дані питання (питання 1 – 6) носили уточнюючий характер, та були корисними, зокрема, для корегування бази даних учасників мережі ПДГ, та для більш плідної комунікації, з особами, що відповідають за діяльність ПДГ у бібліотеці:
Повна назва бібліотеки
ПІБ директора бібліотеки
Контактний телефон директора бібліотеки
0 (____)_______________________
ПІБ відповідального за ПДГ від бібліотеки
Контактний телефон відповідального за ПДГ від бібліотеки
0 (____)_______________________
e-mаil відповідального за ПДГ від бібліотеки
Для аналізу контингенту учасників опитування було також важливо знати – де представники бібліотеки, учасниці мережі ПДГ проходили тренінг та коли бібліотека приєдналася до мережі, (питання 7), а також у яких заходах УБА за проектом ПДГ бере участь (питання 8):
Наступний блок питань був безпосередньо пов’язаний з діяльністю ПДГ у бібліотеці
Формулювання запитань у анкеті були заритого, відкритого та комбінованого типу.
Закриті запитання передбачали, вибір відповідного варіанту (варіантів), що дозволило узагальнити результати за певними статистичними показниками. Див. Таблиця результатів опитування учасників мережі ПДГ.
Відкриті запитання та пункти – «інше», «власний варіант», надавали можливість учасникам анкетування самим сформулювати відповідь, тобто були більш суб’єктивними. Отже їх узагальнення було спрямоване передусім на визначення певних загальних тенденцій та особливостей діяльності ПДГ.
Завдяки дослідженню (анкетному опитуванню та опрацюванню звітів по діяльності ПДГ), була отримана інформація, необхідна для розробки рекомендацій по створенню і ефективній діяльності ПДГ.
Слід зазначити, що аналізувалася й так звана «опосередкована інформація»: вміння презентувати себе за межами власного регіону, вміння працювати з електронними документами та анкетами, змістовність відповідей на відкриті запитання, форми і зміст матеріалів, що описують діяльність ПДГ тощо.
Так, однією з характеристик активності та професійності учасника мережі, можна вважати його участь у даному дослідженні. Важливим також є – змістовність відповідей на відкриті запитання, форми і зміст матеріалів, що описують діяльність ПДГ.
Вміння презентувати себе за межами власного регіону (попередньо – за формальними ознаками), виявляється у деталізації назви власної бібліотеки (зокрема, вказівка області) та наданні контактних телефонів у розширеному форматі – з кодом області, міста, району тощо. Вмінню самопрезентації бібліотек було присвячене багато семінарів та тренінгів. Вміння презентувати себе розглядається підчас навчання (підвищення кваліфікації) бібліотечних працівників у Головному і Регіональних тренінгових центрах, зокрема при розгляді проблем фандрейзінгу, адвокаційної діяльності, соціального партнерства. Однак, нажаль, за результатами анкетування, можемо констатувати, що бібліотеки не приділяють цьому питанню достатньої уваги. Досвід роботи з бібліотеками, коли на прохання контактного телефону надається робочий телефон без вказівки місцевого коду, змусив авторів анкети вкласти у відповідь певний шаблон – Контактний телефон …- 0(____)_____________, тоді як наступну проблему – відсутність повної інформації про бібліотеку (місце знаходження, регіон) планувалося вирішити завдяки формулюванню – «Повна назва бібліотеки». Шаблон спрацював, а от формулювання – ні. Надходили анкети, у яких, повна назва бібліотеки визначалася як «Централізована бібліотечна система» або «Центральна районна бібліотека» (яка? якого району? Якого регіону?). Необхідно було переглядати усі надіслані матеріали і шукати там зачіпки та підказки, що допомагали ідентифікувати бібліотеку. Крім того, іноді виявляється замало і назви місця де працює бібліотека. Наприклад, що б дізнатися, чи всі регіони України, взяли участь у опитуванні, важливо було знати, який регіон презентує та чи інша бібліотека. Звичайно, нові інформаційні технології дозволяють здійснювати пошук і знаходити відомості про бібліотеки, але це забирає час і створює певне емоційне напруження.
Про такі нюанси не прийнято писати при аналізі результатів, але як не повторювати помилок, якщо не знаєш, що помилявся?
Тому, пропонуємо звернути увагу ще на деякі формальні чи навіть технічні помилки, які ускладнюють процес обробки результатів. Це і формат (тип файлу) документу – бажано зберігати саме той тип файлу, який ви отримали для роботи, і, звичайно не переробляти під себе стандартизований зміст анкети (інша нумерація, інші формулювання відповідей робить вашу анкету непридатною до узагальнення). Назва файлу – та сама проблема ідентифікації – що змушує перейменовувати отримані файли (більшість надісланих анкет мали загальну назву «опитувальник» тоді як для роботи з ними необхідно було знати – чиєї бібліотеки цей опитувальник),
В анкетному опитуванні взяли участь – 54 бібліотеки, учасниці мережі ПДГ практично з усіх регіонів України. Оброблено – 51 анкету (3 анкети технічно не вдалося відкрити).
Серед опитаних (питання 7)– близько 18% приєдналися до мережі після фокус семінару, що відбувся на базі Національної парламентської бібліотеки України (НПБУ), 65% після регіональних тренінгів (по 14% після тренінгів на базі Тернопільської обласної бібліотеки для молоді та Кримської Республіканської УНБ ім. І. Я. Франка по 12% після тренінгів на базі Кіровоградської ОУНБ ім. Д.І. Чижевського, та Хмельницької ОУНБ ім. М.Островського, 10 % після тренінгу на базі Харківської ОУНБ та 4% після тренінгу на базі Донецької ОУНБ ім. Н.К. Крупської), 17% після проходження спеціального навчання в Головному чи регіональному тренінговому центрі для бібліотекарів та 4% (бібліотеки Криму) після науково-практичної конференції у м. Керч, в вересні 2010 року.
Таким чином, до контингенту опитаних, увійшли представники бібліотек, що проходили навчання та приєдналися до мережі ПДГ, після усіх основних регіональних тренінгів. Найбільша кількість представників ПДГ, що взяли участь у опитуванні, це ті – хто приєднався після першого фокус-семінару, що проходив на базі Національної парламентської бібліотеки України (НПБУ) – 18%, що може свідчити про правильний підбір учасників цього семінару, як бібліотечного активу.
Реалізуючи проект «Організація доступу до інформації органів державної влади України в бібліотеках» УБА усіляко сприяла створенню ПДГ при бібліотеках, зокрема через організацію та проведення тренінгів для бібліотекарів, тренінгів для тренерів регіональних тренінгових центрів, які в подальшому навчатимуть бібліотекарів регіону, проведення семінарів та конференцій, на яких обговорювалися досвід роботи ПДГ тощо. Відповідаючи на питання 8. «В яких заходах УБА за проектом ПДГ ви брали участь?» – 84% відзначили, що брали участь у регіональних тренінгах, 33% – були учасниками тренінгу для тренерів у Головному тренінговому центрі для бібліотекарів (ГТЦ, м. Київ, жовтень 2010р.) та учасниками Всеукраїнського фокус семінару (смт. Славське, березень 2011р.), 30% – були учасниками семінару по ПДГ та конференції УБА, що проходили на базі НПБУ, 28% – брали участь у науково-практичній конференції учасників мережі ПДГ (м.Керч, вересень 2010р.), 18% – у конференціях «Крим – 2009», «Крим – 2010». Більшість бібліотек були учасниками не одного, а декількох заходів, що підтверджує тезу про їх активну професійну позицію.
Сучасні вітчизняні бібліотеки вже звикли жити в процесі постійної проектної діяльності. Реалізація ж проектів передбачає зміни в діяльності (в підходах до діяльності) у якості результатів діяльності тощо. Саме тому, одним з важливіших питань анкети було питання 9. Що у діяльності Вашої бібліотеки змінилося після приєднання бібліотеки до мережі ПДГ?
Практично всі учасники опитування (в тій чи іншій формі, оскільки запитання було відкритим), відзначили, що зі створенням ПДГ – «зросла кількість користувачів», «покращилась поінформованість громадян про можливість долучення до процесу законотворення», «активізувалася робота з місцевою владою та громадськістю щодо надання інформаційної допомоги з питань діючого законодавства України», «поповнився фонд бібліотеки», підвищилась якість та оперативність надання інформаційних послуг, що стосуються законодавства, «виконані довідки стали більш якісними та інформативними», «поліпшився імідж бібліотеки» тощо.
Відповідаючи на питання 10. Які з перелічених нижче послуг надає ПДГ Вашої бібліотеки: 98% респондентів вказали, що ПДГ бібліотеки надає «вільний доступ користувачів бібліотеки до сайтів органів державної влади та місцевого самоврядування», 96%, що здійснює «пошук інформації на сайтах органів державної влади та місцевого самоврядування за запитом користувача», на надання послуг по «консультуванню користувачів з методики пошуку інформації на сайтах органів державної влади та місцевого самоврядування» вказали 94 % та на «навчання користувачів методиці пошуку інформації на сайтах органів державної влади та місцевого самоврядування» – 92% опитуваних.
Крім того, 23% також вказали «Власний варіант» послуг, що надає ПДГ їх бібліотеки. Зокрема:
Інформування депутатів міської ради, керівників відділів виконкому міської ради
Складання вебліографічних списків сайтів законодавчого характеру.
Створення «Інформаційного бюлетеню надходжень до бібліотеки законодавчих, нормативно-правових документів та коментарів до них», який використовується в бібліотеці та, за запитом користувачів, розсилається електронною поштою.
Організація стенду, на якому виставляються матеріали з питань доступу громадян до офіційної інформації
Проведення семінарів – тренінгів для бібліотек на тему «Створення Пунктів Доступу Громадян до офіційної інформації»,
Проведення круглих столів з представниками органів влади та громадськими організаціями району на тему: «Співпраця з органами влади для вирішення проблем громади»,
Проведення екскурсій для дітей «Урядовий портал для дітей»,
Проведення тренінгів по парламентаризму та електронному урядуванню в Україні (на замовлення).
Можливість проконсультуватися з юристом в центрі правових знань у читальному залі бібліотеки, в рамках консультаційного пункту «Радить юрист», в часи прийому помічника судді, через он-лайн форум, за електронною базою даних «Юрист+ Закон», яка інстальована на АРМ «Бібліограф»
впровадження проекту «Рука допомоги» для опікунських сімей та піклувальників
Можливість зберегти офіційну інформацію на зовнішній носій в електронному вигляді або роздрукувати
Серед категорій користувачів, які найчастіше звертаються до ПДГ (питання 11) – пенсіонерів назвали 98% опитаних, студентів – 94%, представників місцевої влади – 61%, бізнесменів – 55%, представників неурядових громадських об’єднань – 41%, журналістів – 26%.
57% опитаних, також додали власний варіант категорії користувачів, що переважно звертаються до ПДГ, це – люди з обмеженими можливостями – 29%, вчителі, викладачі (освітяни) – 28%, безробітні – 26%, учні – 13%, науковці та службовці – 11%, опікунські сім’ї, піклувальники, одинокі матері, представники робітничих професій – по 2%.
Таким чином, дослідження підтвердило, що потенційними користувачам ПДГ є усі верстви населення. Однак, переважно звертаються до ПДГ у бібліотеці – найменш захищені та найменш спроможні – пенсіонери, студенти, люди з обмеженими можливостями, безробітні.
Представники місцевої влади, також є активними користувачами ПДГ, а робота з ними передбачає й співпрацю, зокрема, в отриманні інформації про діяльність органів місцевої влади т місцевого самоврядування.
Серед запитів, з якими до ПДГ звертаються частіше (питання 12), опитуванні відзначили – «знайти певний текст нормативного акту» – 96%, «підібрати матеріали законодавчого характеру за певною тематикою» – 90%, а також дали власні варіанти (29%):
Знайти рішення сесій міської ради, нормативні документи регіонального рівня
Знайти і роздрукувати копії документів для подальшого їх використання за потребою (для нарахування пенсії, у судовому процесі тощо)
Підібрати пов’язані документи
Запити супутні до теми (наприклад, які можуть бути судові витрати? Як оскаржити рішення суду? Як оформити апеляційні заяви? тощо
Тлумачення правових термінів
Знайти коментарі до законодавчих, нормативно-правових актів
Знайти типові зразки документів для складання судового позову
Отримати відповідну адресу (поштову або електронну) закладу чи організації для подальшого звернення
Уточнити дату прийняття закону, указу, постанови та ін.
Знайти контактну інформацію вищих та місцевих органів влади
Дізнатися адресу певних органів державної влади
Ознайомитись с проектами законів
Знайти окремий пункт закону, витяг
Знайти відповідь на конкретне запитання організаційно-правового характеру щодо захисту прав дітей-сиріт, інформаційне забезпечення правового характеру опікунів та піклувальників
Допомога в оформленні документів
Отримати консультацію юриста міського управління юстиції у громадській приймальні при центральній міській бібліотеці
Отримати консультацію спеціаліста міського центру зайнятості населення
Важливо було також, опираючись на практичний досвід діяльності ПДГ, з’ясувати, на які запити складніше знайти відповідь (питання 13).
57 % – відзначили, що це – «Підібрати матеріали законодавчого характеру за певною тематикою», а 43% дали власний варіант:
«Зі складними ще не стикалися» – 16%
«Знайти певний текст нормативного акту (власне, це стосується нормативних актів до 1991р., які, на жаль, вибірково представлені в офіційних ресурсах Інтернет)» – 10%
«Частіше всього користувачі не знають вихідних даних нормативного акту, тому пошук ускладнюється»
«Запити подаються за тематикою своїх проблем (не погашені облігації, не визнання інвалідності, відсутність виділених коштів на вирішення проблем чорнобильців, афганців і т.п.)»
«Знайти відповідь на конкретне питання з посиланням на статтю Закону, або інший нормативний документ, що потребує більше часу, а інколи, і вимагає спеціальної фахової (юридичної) підготовки»
«Знайти коментарі до законодавчих актів»
«Пошук інформації про громадські слухання»
«Пошук вузьких нормативних актів чи інструкції спеціального призначення – наприклад: накази, розпорядження тощо»
«Запити, які потребують юридичної консультації»
«знайти законодавчу інформацію органів місцевого самоврядування»
«консультації про соціальні пільги для людей з обмеженими можливостями»
«На запити користувачів, які не мають конкретного спрямування»
«Неопубліковані матеріали місцевого самоврядування»
Що до питання про окрему статистику по ПДГ (питання 14), то 55% учасників мережі ПДГ, що взяли участь у опитуванні, вказали, що не ведуть окремої статистики по ПДГ, але будуть її вести, тоді як 45% вже ведуть таку статистику.
Для тих, хто веде окрему статистику по ПДГ, було запропоновано (питання 15), вказати:
кількість відвідувачів (середню кількість відвідувачів ПДГ за місяць/тиждень)
Кількість запитів (середню кількість запитів за місяць/тиждень)
Кількість виконаних бібліографічних, фактографічних довідок (середню кількість запитів за місяць/тиждень)
Загалом, отримані цифри вирізняться значної варіативністю:
Від 5 відвідувачів ПДГ за місяць/ 1 на тиждень (Первомайська центральна районна бібліотека) до 235 відвідувачів ПДГ за місяць/ 73 за тиждень (Центральна міська бібліотека Комунального закладу «Алчевська централізована бібліотечна система»).
Від 10-12 запитів за місяць (Веселинівська центральна районна бібліотека) до 100-200 запитів за місяць/ 25-50 запитів за тиждень (Хмельницька обласна універсальна наукова бібліотека ім. М.Островського)
Від 9-10 виконаних бібліографічних, фактографічних довідок за місяць (Надвірнянська центральна районна бібліотека Івано-Франківської обл.) до 250 (Одеська обласна наукова універсальна бібліотека ім. М. Грушевського).
Звичайно, для повноцінного аналізу отриманих статистичних даних, необхідно знати загальну статистику по бібліотеці, що дозволило би здійснити внутрішній порівняльний аналіз. Що до – зовнішнього порівняльного аналізу, то слід пам’ятати, що учасниками мережі ПДГ є бібліотеки різних видів: від Національних та Обласних універсальних наукових бібліотек до районних та сільських бібліотек філій. Отже, отримані данні, лише певним чином віддзеркалюють сучасний стан діяльності ПДГ, його становлення як бібліотечної послуги.
Постійне ведення спеціальної статистики по ПДГ, дасть змогу відслідковувати тенденції його діяльності (зміна кількості відвідувачів та запитів, контингенту користувачів, періодів особливого попиту тощо).
Ще одним питанням, пов’язаним із веденням документації по ПДГ, було питання 16. Чи ведеться в ПДГ Вашої бібліотеки база виконаних бібліографічних, фактографічних довідок? 49% – вказали, що ведуть таку базу (тоді як окрему статистику по ПДГ ведуть лише 45% (відповіді на питання 14), близько 8% обрали відповідь «ні», а 47% – відповіли «будемо вести».
Українська бібліотечна асоціація та Програма Сприяння Парламенту України ІІ, рекомендує бібліотекам вести таку базу, оскільки це дає можливість більш якісного та оперативного обслуговування при повторному запиті, а також є інструментом вивчення попиту користувачів.
Оскільки проект створення пунктів доступу громадян до офіційної інформації при бібліотеках, спрямований, насамперед на інформаційну діяльність, блок відкритих запитань (питання 17 – 19) мав на меті з’ясувати ефективність інформаційної підтримки діяльності ПДГ Програмою сприяння Парламенту України ІІ, а також визначити пріоритети такої підтримки відповідно до запитів користувачів бібліотеки.
Відповідаючи на питання 17. Як ви можете оцінити ефективність інформаційних листів, що надходять на вашу електронну пошту, як учасника мережі ПДГ, від Програми сприяння Парламенту України ІІ, представники бібліотек, учасниць мережі ПДГ, дали схвальну оцінку інформаційній підтримці ПДГ з боку Програми сприяння Парламенту України ІІ:
«Оперативна і корисна інформація»
«Як корисні та своєчасні»
«Інформаційні листи корисні для нас»
«Листи, які нам надходять дуже потрібні, інформаційно насичені, носять навчальний характер – деякі ідеї беремо для себе та наших користувачів й впроваджуємо їх в роботу. Також розповсюджуємо матеріал зацікавленим особам, через електронну пошту»
«Інформаційні листи дають можливість орієнтуватися в процесі розвитку ПДГ та інформувати про це своїх користувачів»
«Інформація надходить завчасно, що дозволяє вчасно ознайомити користувачів з інформацією»
«актуальна і цікава інформація, користувачі отримують правові знання»
«Ми дуже раді, що є учасниками мережі ПДГ і через електронну пошту постійно отримуємо нову інформацію. За допомогою цієї інформації ми постійно інформуємо своїх користувачів, а також самі поповнюємо свої знання правовою інформацією. Таке розсилання інформаційних листів є дуже ефективним та корисним».
«Інформаційні листи, які отримує бібліотека як учасник ПДГ роздруковуються і представляються загалу користувачів в інформаційних зонах відділу літератури та інформації з питань економіки і права та відділу довідково-бібліографічного та інформаційного обслуговування Бібліотеки. Вважаємо, що в такий спосіб зростає поінформованість населення щодо законодавчого процесу в Україні. Користувачі бібліотеки мають змогу ознайомитися з механізмами впливу на прийняття рішень, безпосередньої участі у громадських слуханнях тощо»
«Дякуємо за інформацію, вона має практичне використання»
«Дуже потрібна інформація. Але інформування поштою не дуже зручне. Краще створити ресурс де б публікувалися новини чи RSS»
«Саме завдяки інформаційним листам, що надходять до бібліотеки від Програми сприяння Парламенту України ІІ, покращилась робота з надання доступу громадян до інформації про органи влади, тому нам вкрай необхідна допомога цього проекту і надалі»
Серед матеріалів, що їх отримує бібліотека як учасник мережі ПДГ, більшою популярністю, згідно відповідей респондентів (питання 18), користуються:
«Серії видань під назвою „Законотворчість”»
«Буклети про судову систему України»
«Календарики»
«Роздаткові матеріали „Як подати позов у цивільній справі?”, “Чи можливо залагодити спір без суду?”, “Як поводити себе в суді?”»
«Бюлетень „Європейська правова база місцевого і регіонального розвитку”»
«Закони України про запобігання корупції»
«Особливо актуальним було недавно отримане видання “ВЛАДА І СУСПІЛЬСТВО: діалог через громадські ради” позаяк при РДА створилась громадська рада. Постійно ведуться дискусії серед користувачів щодо видання «Законотворчість: коментар до змін у регламенті Верховної Ради України»
«Анонси про майбутні заходи ПСП, в яких можуть взяти участь громадяни»
«Журнал з питань комунікацій у суспільстві «Комунікація»»
«Інформаційний бюлетень « Офіційний вісник Президента України »»
«Великою популярністю користуються отримані книги та плакати»
«Рекламна продукція,інформаційні листи та література»
«Презентаційні матеріали, видання, які можна читати в інтерактивному форматі»
«шкода, що таких матеріалів надходить мало»
«Для нас важлива вся інформація»
Загалом, можна зробити висновок, що усі матеріали, що надходять до бібліотек учасниць мережі ПДГ, є корисними, оскільки допомагають задовольнити різні інформаційні запити різних категорій користувачів.
Наступне питання (питання 19) – Яких матеріалів про діяльність органів державної влади та місцевого самоврядування потребує Ваша бібліотека?, було тісно пов’язане з питанням 18 а також з питаннями 12 – З якими запитами звертаються частіше та 13 На які запити складніше знайти відповідь. Респонденти підтвердили, що ПДГ важливо мати:
«Електронні варіанти текстів нормативних актів до 1991р.»
«Законотворчі документи по актуальним темам життя громади: пенсії, тарифи ЖКХ, пільги, виплата аліментів і т.п.»
«Матеріали про реформування системи місцевого самоврядування в Україні»
«Інформацію про використання місцевого бюджету»
«Популярного викладу бюджетного процесу у державі»
«матеріали з питань соціальної політики Уряду та Верховної Ради»
«Коментарі до законодавчих актів»
«Аналіз діяльності Міністерств та відомств»
«Брошури законодавчого характеру за певною тематикою»
«Цікавий досвід та напрацювання у вирішенні соціальних проблем,
розвиток місцевого самоврядування в Україні»
«Роль органів самоврядування у вирішенні соціально-політичної ситуації району»
«Інформаційно-довідковий матеріал на допомогу новообраним депутатам району»
«Матеріали – практики діяльності органів державної влади»
«Матеріали про повноваження органів державної влади у сфері місцевого самоврядування»
«При формуванні бібліотечного фонду бібліотека враховує запити користувачів, вивчає книжковий ринок тощо. Проаналізувавши потреби користувачі, потребуємо документів, які б висвітлювали аналіз роботи органів державної влади та місцевого самоврядування. Стали б у пригоді інформаційні плакати, буклети та ін.
«нові нормативні документи, коментарі, електронні видання»
«Законодавча підтримка людей з обмеженими можливостями»
«Безкоштовних електронних баз даних, що містять нормативні та законодавчі акти для розповсюдження серед бібліотек-філій, які не мають доступу до інтернет-мережі»
Крім того, опитувані ще раз підкреслили, що дуже важливими є матеріали рекламного характеру – плакати, календарики, буклети
«Стали б у пригоді інформаційні плакати, буклети та ін.».
«Більше рекламного матеріалу (плакатів, календарів тощо.)»
«Користуються попитом роздаткові матеріали, у подальшому ми зацікавлені в отримані такої продукції як буклети, брошури, закладинки, листівки з позначенням контактної інформації Головного офісу УБА та ПСП ІІ».
Важливо було також визначити ефективність блогу УБА “Доступ громадян до офіційної інформації: роль бібліотек” –https://govinfolibrary.wordpress.com (питання 20, 21),
Результати анкетного опитування показали, що на сьогодні, усі учасники мережі ПДГ, знають про даний блог, але використовують його скоріше лише як інформативний ресурс. Варіант відповіді – «Не знали про його існування» – не обрав жодний з респондентів, тоді як «Переглядаю, але дописів не роблю» обрали 92% опитаних, «Постійно переглядаю та використовую, роблю дописи» та «Постійно переглядаю, але рідко використовую та роблю дописи» по 4%, «Буду користуватися і робити дописи» – 10%
Слід також зазначити, що, хоча, дане питання було закритого типу, деякі респонденти, на свій розсуд вносили зміни у формулювання відповідей, що з одного боку, ускладнювало узагальнення, але, з іншого, більш точно відображало ставлення респондентів. Так, серед власних варіантів були: «Постійно переглядаю та використовую (без роблю дописи)», «Постійно переглядаю та використовую, але дописів не роблю», чи просто – «використовуємо».
Ставлення респондентів до інформації, що міститься на блозі, відобразилося і у відповідях на питання – Чи використовуєте Ви блог УБА … для отримання відповіді/поради від колег на найбільш складні запити користувачів? (питання 21) Відповідь «так», обрали 53%, тоді як «роблю дописи» у попередньому питанні (питання 20) відзначили лише 4%. Формально, такий результат, містить певне протиріччя, оскільки «для отримання відповіді/поради від колег на найбільш складні запити користувачів» необхідно ставити ці питання, тобто робити дописи. Однак, уточнююче, вибіркове інтерв’ю з респондентами, показало, що відповідь «так» обиралася, тому, що блог УБА використовується для отримання відповіді на запити користувачів. Крім того, респонденти досить часто обирали одразу два варіанта відповіді «так» і «будемо використовувати» або «ні» і «будемо використовувати». Загалом «ні» – обрали лише 4%, «будемо використовувати» обрали 55%.
Таким чином, результати опитування підтвердили важливість створення подібного інформаційного ресурсу та позитивне ставлення учасників мережі ПДГ до його змісту. Активна діяльність ПДГ в подальшому сприятиме розвитку блогу і в інтерактивному режимі, як платформи для професійного спілкування та обміну досвідом.
Дане дослідження спрямовано, передусім, на визначення шляхів подальшої розбудови діяльності пунктів доступу та покращення їх роботи.
Тому, завершальним питанням анкети було Які Ви бачите шляхи подальшого розвитку мережі ПДГ у Вашому регіоні та в Україні (питання 22).
Оскільки питання було відкрите, то відповіді надавалися у довільній формі, носили суб’єктивний характер і відображали особистісні уявлення респондентів про сутність діяльності ПДГ, розуміння значення ПДГ для розвитку громади, співпраці з органами місцевої влади тощо. Приклади відповідей:
«Створення мережі ПДГ у м. Алчевську через залучення до неї бібліотек-філій КЗ «Алчевська централізована бібліотечна система» (Центральна міська бібліотека Комунального закладу «Алчевська централізована бібліотечна система»)
«У нашому регіоні до мережі ПДГ приєднаються бібліотеки – філії Бахчисарайського району» ( Бахчисарайська центральна районна бібліотека ім. О.С. Пушкіна)
«Плануємо розширення мережі ПДГ в районі шляхом відкриття нових пунктів доступу у сільських бібліотеках, де є доступ до мережі Інтернет» (Баштанська центральна районна бібліотека)
«Створення Мережі ПДГ в бібліотеках Веселинівської ЦБС (Веселинівська центральна районна бібліотека)
«Створення вільного доступу до Інтернет в сільських бібліотеках-філіях» (Городоцька Центральна районна бібліотека)
«Маємо намір 12-14 квітня 2011 р. провести тренінг для бібліотекарів публічних бібліотек області “Створення доступу громадян до офіційної інформації”, очікуємо розширення регіональної мережі ПДГ. (Запорізька ОУНБ імені О.М. Горького)
«Подальший розвиток мережі ПДГ у Вінницькій області можливий за рахунок приєднання бібліотек, які в рамках реалізації проектів програми «Бібліоміст» отримають комп’ютерну техніку, підключення до інформаційних ресурсів Інтернет та пройдуть тренінгові навчання у регіональному тренінговому центрі (Вінницька ОУНБ ім. К.А.Тімірязєва)
«1) пройти навчання працівникам ПДГ Доманівської ЦБ: навики діяльності ПДГ, більше знати про можливості ПДГ в б-ці; 2) розширення категорії користувачів, 3) розширення послуг користувачам: консультування та навчання користувачів методиці пошуку інформації на сайтах органів державної влади. Бажаємо отримати методичні матеріали для бібліотечних працівників: діяльність пунктів ПДГ» (Доманівська центральна районна бібліотека)
«√ підвищення інформаційної грамотності громадян шляхом їхнього навчання, √ користування Інтернет-мережею, залучення різних верств населення, зокрема літніх людей, √ створення відкритих електронних архівів, створення інформаційних пакетів документів, співпраця з шкільними та спеціальними бібліотеками міста, √ обладнання бібліотеки відповідними меблями та створення відповідних зручностей, запровадження нових послуг: укладання списків найкращих сайтів, розробка тренінгових програм, участь в міжнародних проектах, √ перепідготовка бібліотечних працівників. (Кам’янець-Подільська міська центральна бібліотека)
«Завдяки створеному ПДГ до офіційної інформації органів влади мешканці як нашого району так як і інші райони мають можливість ознайомитися з тією інформацією , яку не так то і легко отримати де-небудь інде. Тому ми плануємо проводити навчання користувачів методиці пошуку інформації на сайтах органів державної влади та місцевого самоврядування. Проводити тренінгові заняття, семінари-практикуми з представниками влади, працівниками бюджетних установ» (Виноградівська ЦРБ)
«Тема правової просвіти завжди в центрі уваги бібліотечного колективу. Сьогодні ще рано говорити про досвід роботи бібліотечного колективу в надані послуг в ПДГ. Освоює нові знання колектив, вчаться читачі. Те, що ПДГ дуже потрібні сьогодні громаді, не має сумніву і саме робота ПДГ перетворює книгозбірню в центр життя громади» (Центральна бібліотека Антрацитівської міської централізованої бібліотечної системи)
«Бібліотека і надалі буде працювати в цьому напрямку: продовжуватиме здійснювати інформування і просвітницьку роботу серед громади по забезпеченню прозорості рішень державних та місцевих органів влад; створення комфортних умов для користувачів, придбання нових комп’ютерів, подальше розширення зв’язків з громадськими організаціями». (Арбузинська центральна районна бібліотека)
«Використовуватимуться різноманітні можливості для розповсюдження затребуваної інформації, проводитиметься просвітницька робота» (Барська районна бібліотека)
«Інформування користувачів, проведення тренінгів, та підключення нових учасників до мережі» (Івано-Франківська ОУНБ ім. І.Франка)
Сподіваємось на успішний розвиток. (Централізована бібліотечна система для дорослих м. Львова)
«Кожна бібліотека має долучитися до цього проекту» (Донецька ОУНБ ім. Н. К. Крупської)
Всі бібліотеки що мають доступ до мережі Інтернет і надають інформаційні послуги користувачам мають стати учасниками мережі ПДГ. (Хмельницька обласна універсальна наукова бібліотека ім. М.Островського)
Кожний з учасників опитування давав власне формулювання відповіді, що вирізнялися і стилістикою, і підходами до проблеми (від загально-концептуального рівня до вже розробленого конкретного плану робіт). Спільним для всіх була головна ідея – робота Пунктів доступу користувачів до офіційної інформації у бібліотеках є органічною для бібліотечної діяльності та бібліотечного обслуговування і спрямована на розбудову демократичного та громадянського суспільства, на конкретну інформаційну допомогу громадянам.
Проект УБА «Організація доступу громадян до інформації органів державної влади України в бібліотеках» має розвиватися, знаходячи нові форми і методи роботи, залучаючи до співпраці нових партнерів.
Доступ громадян до офіційної інформації: роль бібліотек 